Завдання збереження традицій у формоутворенні сакральних об'єктів

Abstract

Характеризуються особливості творчого процесу в галузі творчого процесу в галузі церковної архітектури та дизайну в Україні в останньому десятиріччі ХХ-го та на початку ХХІ-го століть. Він розцінюється як процес симбіозу традицій і сучасності. Наводиться приклад серійного проектування церков, в якому як одне з головних, поряд з вимогою технологічного формоутворення, фігурує завдання художньо-образної різноманітності і збереження традицій. Відміна заборони на будівництво церков, оголошена із здобуттям Україною незалежності, стала значною подією в житті відроджуваного суспільства. Вона була сприйнята в творчих колах з ентузіазмом і великими надіями. Варто зауважити, що сакральна тема завжди приваблювала проектантів особливими можливостями творчого вираження. Ця тема завжди була пріоритетною в сфері творчості, з нею пов’язані найяскравіші архітектурні й мистецькі досягнення в історії всіх цивілізованих народів. Тому можна було сподіватися, що відновлення церковної тематики викличе жваве захоплення у творчому середовищі.