Наш земляк Леонід Бразов

Abstract

Цього високого кремезного чоловіка знали корінні полтавці, часто бачили, як він, накульгуючи, швидкою ходою простує центральними вулицями міста. Проте мало хто здогадувався, що в нього немає ноги і ходити йому дуже важко. Інші знали його як принципового керівника, пристрасного публіциста. І багатьом він був відомий як письменник, чиї книжки ніколи довго не лежали на полицях магазинів. Йдеться про Леоніда Бразова, чиє життя було пов’язане з нашим містом, яке він оспівав під іменем Прослави і яке ніколи надовго не залишав. Як автор оповідань, повістей, романів Леонід Бразов зумів посісти достойне місце в сучасній українській літературі. За життя ним видано 21 книжку загальним накладом понад 700 000 примірників. Вони виходили в основному у видавництвах Києва і Харкова накладом 50-75 тисяч. Художні твори малої форми або фрагменти майбутніх книжок друкувалися і в газетах, журналах, альманахах. Бібліографія виданих його творів перевершує 130 одиниць. А ще залишилося багато ненадрукованих, і вийшли вони тільки зараз - до 90-річчя митця. До 90-річчя з дня народження Леоніда Бразова було випущено книгу про нього - “Батько”, де вміщено біографічні матеріали, наукові розвідки про його творчість, спогади фронтових побратимів, письменників, артистів, громадських діячів, науковців. Опубліковано також 2 томи його вибраних творів, переважна більшість яких за життя автора не друкувалися. Було проведено всеукраїнську науково-практичну конференцію “Відлуння голосу Леоніда Бразова”, учасники якої висловили пропозицію про заснування обласної літературної пре»мії імені Леоніда Бразова. З великим успіхом пройшли в педуніверситеті, студентом якого він колись був, літературний вечір “Леонід Бразов - людина, письменник, громадянин” та в театрі імені М. В. Гоголя засідання Слов’янського клубу “Мій батько”. Ці події висвітлювалися на сторінках полтавських газет, по радіо й телебаченню.