Обрядово-звичаєве призначення хустки у весільній обрядовості українців

Abstract

Хустини – це квадратні шматки білого полотна 50х50 см, прикрашені вишивкою, їх виготовляли й зберігали для відзначення важливих подій у житті української родини. Хустка була оберегом, атрибутом весільних обрядів: сватанні, заручинах, посаді, покриванні, єднанні, бганні короваю. З хустиною молоду випроводжали запрошувати родичів на весілля, а після церковного шлюбу молодих заводили у хату. При збереженні традиційних рис весільні обряди переосмислюються сьогодні або зникають, зокрема весільні звичаї, які символізували залежне становище жінки в родині. Це стверджують етнологи: Борисенко В. [1], Вовк Ф. [2], Косміна О. [5], Ніколаєва Т. [ 6], Стельмащук Г. [ 8 ] та електронні ресурси [ 3, 7 ]. В описі весільного одягу молодих є хустка: «у молодої сорочка з вишитою візерунком горловиною, передом, верхніми частинами рукавів біля зап’ястків, подолом сорочки, сукняна строката спідниця (плахта), червоні з залізними високими підківками чоботи, червоний фартух (запаска), червоні коралі, мідний хрест. Молодий одягнений у два темно-сірі жупани, в шаровари з сукна, пояс яскравий вовняний, червону сукняну шапку, чорні, намащені дьогтем широкі, онучами наповнені, ремінними підв'язками, мідними пряжками стягнуті; на руці – мідна обручка, а на поясі на правому боці – полотняна хустка, вишита червоною заполоччю», – пише Т.Ніколаєва [6]. При збереженні традиційних рис весільні обряди переосмислюються або зникають зовсім. Зникли патріархальні весільні звичаї, які символізували залежне становище жінки в родині (покриття молодої червоною хусткою).