Історична розвідка Олени Пчілки про "Марію-Магдалену, матір гетьмана Мазепи"

Abstract

У“Рідному Краї”, що виходив у Полтаві, Києві та Гадячі в 1905-1916 рр. і був пізніше одностайно визнаний трибуною плекання й захисту прав та свобод людини, ареною утвердження національного духу та уславлення знакових постатей, які боронили, употужнювали українство, не знайти відомостей про славного гетьмана Івана Мазепу. Гарним винятком є хіба що опублікована 1912 року в сьомому й восьмому числах часопису глибока за змістом і смілива як на ту добу стаття “Марія-Магдалена, мати гетьмана Мазепи” мужньої, мудрої, невтомної у своїх українознавчих помислах і діяннях Олени Пчілки. Цю працю наш сучасник Олесь Гончар назвав блискучим есе. У шостому числі журналу за той-таки 1912 рік Ольга Петрівна повідомляє, що в київському Флоровському монастирі зберігаються цінні подарунки від ігумені колишнього київського жіночого монастиря Печерського Марії-Маглалени, у миру - Марії Мазепи. Олена Пчілка повідомляє, що пам’ять про Марію-Магдалену живе й нині у Флоровському монастирі. В історичній версії, яку подає Пчілка, простежено кілька сюжетних ліній, як-от: Марія Мазепа (Мокієвська) - світська людина, мати, бабуся, дружина, і Марія-Магдалена - черниця, ігуменія монастиря, жінка, яка зреклася земних благ і присвятила себе служінню Творцеві Небесному. Обидва ці сюжети - складники ширшої оповіді про величну постать Івана Мазепи - “одного з найвидатніших діячів української історії”.