Польське питання на Паризькій мирній конференції

Abstract

Протягом тривалого часу польський народ прагнув відновити втрачену державність, мріяв про незалежність. І лише з початком Першої світової війни польське питання почало відігравати значну роль у планах воюючих сторін. Ще більшого значення це питання набуло наприкінці війни. У січні 1919 року країнами-переможницями у Першій світовій війні була скликана Паризька мирна конференція, яка мала важливе значення для подальшого розвитку країн Європи. На ній вирішувалось низка питань: підписання мирних договорів, визначення кордонів країн, визнання незалежності нових держав та ін. Значне місце займало польське питання. Польське питання на Паризькій мирній конференції досліджували багато вчених. Зокрема, воно висвітлювалось у працях Л. М. Алексієвець [1;2], А. А. Борисової, В. Д. Черних [4], О. Парнети [7; 8 ] та ін. Незалежна Польща після Першої світової війни змінила політичну карту Європи. Її поява є однією з найбільших геополітичних подій початку ХХ ст. Здобуття Польщею ознак повноцінної держави, рівноправного суб’єкта міжнародних відносин відбувалося за складних і суперечливих умов повоєнного облаштування, що значною мірою визначило характер і зміст повоєнної політики на міжнародній арені. Складність ситуації полягала в тому, що Польща, будучи однією з найбільших європейських держав, не мала відповідного місця й впливовості у міжнародних стосунках, лише поставала їх суб’єктом [7, с. 138].