Людинотворча релевантність ранньомодерної молодіжної політики єзуїтів у європейському соціокультурному контексті

Abstract

Стан новітніх досліджень в історико-педагогічній галузі дає підстави стверджувати, що в сучасній науці посилився інтерес до використання таких концептів як «соціокультурний підхід», «парадигма», «дискурс» та інших інноваційних дефініцій. Іноді навіть складається враження, що вчені зловживають, здавалося б, яскравою науковою термінологією, надаючи, таким чином, своїм дослідженням зовнішню, дуже часто поверхову, науково-теоретичну обґрунтованість. У той же час важливо підкреслити, що правильне використання, зокрема, соціокультурного та антропологічного підходів, дозволить експлікувати актуальні проблеми наукового пізнання з урахуванням об’єктивних тенденцій розвитку сучасної гуманітаристики – міждисциплінарної інтеграції та теоретичного синтезу різних сфер знання [9, с. 305]. Необхідно звернути увагу на те, що застосування соціокультурного аналізу виправдано у вивченні тих тем, які за змістом предмета дослідження є системними, вимагають інтеграції різних аспектів науково-теоретичної характеристики. На наш погляд, презентація соціокультурного та антропологічного вимірів інтеграції ренесансно-гуманістичних ідей освіти і виховання в молодіжну політику вчителів-єзуїтів у ранній Новий час, дозволить показати єдність і взаємозв’язок її соціальних, культурних, духовно-педагогічних та антропологічних (гуманістичних) пріоритетів, взаємодоповнення об’єктивних, суб’єктивних та інтерсуб’єктивних модусів організації орденом єзуїтів турботи про освіту, виховання, професійну, духовну та соціальну інтеграцію європейської молоді. Більше того, соціокультурний підхід дає можливість розглянути особистісні, культурні, організаційні, інституційні, діяльні та структурні аспекти конституювання молодіжних стратегій єзуїтів, розкрити загальноєвропейське значення, визначити духовно-педагогічну та ренесансно-гуманістичну контекстуалізацію молодіжної політики Товариства Ісуса, яка стала яскравою, своєчасною та необхідною ініціативою епохи духовно-культурного перелому, що стався в Європі на межі Середніх віків і Нового часу.