Методологічні підходи до визначення інституціонального середовища виробництва локальних суспільних благ

Abstract

Необхідною складовою сучасної економіки є суспільний або публічний сектор, який відіграє важливу роль у створенні ефективних умов розвитку для суспільства у цілому. За рахунок функціонування цього сектора забезпечується задоволення потреб населення в тих благах, які об’єктивно є життєво необхідними, проте з різних причин у багатьох випадках не можуть бути надані за рахунок механізмів ринкового саморегулювання. Важливість соціального аспекту розвитку суспільства детермінувала постійне звернення науковців до проблеми виробництва суспільних благ. Враховуючи той факт, що надання суспільству таких благ пов’язано з діяльністю держави, то сфера дослідження відповідних проблем не обмежувалась виключно економікою, а поширювалась і на політичну сферу. Відповідно, у поле зору науковців неминуче потрапляла інституційна складова, що вимагало аналізу тих інститутів, які безпосередньо впливали на характер виробництва й розподілу суспільних благ.