Ранньомодерна молодіжна політика ордену єзуїтів у фокусі європейської та американської історіографій

Abstract

Мета дослідження – історіографічний аналіз і систематизація новітнього наративу американських, італійських, німецьких, англійських, французьких та польських історичних, культурологічних, релігієзнавчих, філософських та історико-педагогічних студій, де висвітлено антропологічну інтенційність, гуманістичний зміст, ціннісно-орієнтовані стратегії та людинотворчу роль молодіжної політики католицького ордену єзуїтів у ранній Новий час. Наукова новизна, насамперед, лежить у площині класифікації, історіографічного аналізу та контекстного коментування сучасних зарубіжних студій, автори яких розглядали історичні та соціокультурні аспекти заснування й реалізації молодіжної політики єзуїтів, виявляли її гуманістичний зміст, окреслювали предметне поле для майбутніх дискурсів світової єзуїстики. У дослідженні поглиблено розуміння цивілізаційної методології історіографічних досліджень, запропоновано нові підходи до класифікації історіографічного наративу зарубіжної єзуїстики, уведено поняття «концептуально-локаційний історіографічний кластер». Сучасна латинкова історіографія гуманістичного змісту молодіжної політики єзуїтів у ранній Новий час є достатньо об’ємною, масштабною за обсягами та тематикою предмету дослідження, що пов’язано, насамперед, із широкою амплітудою напрямів практично безперервної діяльності єзуїтів у світі вже близько п’яти століть поспіль. Розгляд теми запропоновано на основі виокремлення шести концептуально-локаційних історіографічних кластерів, у межах яких історичні студії об’єднано на підставі географічних і предметно-тематичних критеріїв: загальноісторичний, антолого-синтетичний, історико-антропологічний, персоналістичний, духовно-теологічний, освітньо-філософський. Підкреслено, що сучасна зарубіжна єзуїстика зробила значний крок у спростуванні хибних тверджень і фальсифікацій, що були поширені в попередньому історіографічному наративі щодо антигуманістичного та феодально-реакційного змісту суспільної діяльності єзуїтів. Для сучасної зарубіжної латинкової єзуїстики характерним є ціннісний підхід у висвітленні соціокультурних ініціатив Товариства Ісуса. Зарубіжні автори не вдаються до ангажованої риторики, міфотворчо-спекулятивного стилю викладу, у якому за необґрунтованими критеріями передчасно виділялися положення grata і non grata у формуванні історичного наративу. Історіографічний аналіз підтверджує, що сучасна латинкова єзуїстика в цілому відтворює цілісний образ єзуїтського гуманізму, засвідчує історичну об’єктивність і суспільну виправданість формування сучасної єзуїтської концепції цілісного, повного солідарного та інтегрального гуманізму як універсальної (планетарної) парадигми ціннісних орієнтирів людства, як філософії життєствердного та цілісного світорозуміння.