Моніторинг довкілля в Україні: проблеми та перші кроки до впровадження нових технологій

Abstract

Останнім часом антропогенний вплив на довкілля набув небувалих масштабів. Стрімкий розвиток виробництв, транспорт, надмірне споживання природних ресурсів, збільшення кількості населення, урбанізація, накопичення відходів виробництва і споживання призвели до порушення та забруднення основних оболонок Землі. Спостереження за станом атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери є, як ніколи, актуальним. Моніторинг – важливий інструмент для ефективного управління якістю навколишнього природного середовища [1]. Зараз він перебуває у стадії активного росту, розвитку та вдосконалення. Ідея глобального моніторингу навколишнього природного середовища була висунута в 1972 році на Стокгольмській конференції [6]. Система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки [5]. Метою екологічного моніторингу є: вивчення фактичного стану навколишнього середовища за результатами спостережень; одержання інформації на основі експериментальних досліджень у спеціальних лабораторіях; моделювання розвитку екосистем на ЕОМ; використання перерахованої вище інформації як основи для побудови прогнозів можливої зміни стану біосфери [2].