Рентабельність вирощування рису за краплинного зрошення в умовах південного степу України

Abstract

Рис вирощується більше ніж в 100 країнах, валовий збір зерна складає 450 млн. т. Але вважається, що до 2020 року необхідність у забезпеченні рисом буде складати 700 млн. т., тому буде спостерігатись дефіцит цього продукту харчування [1]. Рис є однією із основних продуктів харчування та займає третє місце після пшениці та кукурудзи. До складу продукту входять різні мінеральні речовини та вітаміни, за рахунок яких, за думкою вчених, він має лікувальні властивості [2]. В Україні рис вирощується на площі приблизно 62,2 тис. га в Херсонській (17,8 тис. га), Одеській (13,0 тис. га), областях та в АР Криму (31,4 тис. га). Невеликі площі вирощування цієї культури в Україні можна пояснити тим, що технологія вирощування рису дещо специфічна в порівнянні з технологіями вирощування інших зернових культур. Після анексії АР Криму у 2014 році площі посіву різко зменшились у 2,4 рази, а показники валового збору у 2,8 рази, таку різницю можна пояснити зменшенням показників урожайності в 1,2 рази. Тобто валовий збір залежить не лише від площ посіву рису а і від урожайності культури. Після анексії АР Криму Україна втратила близько 30 тис. га рисових систем. У 2016 році було посіяно лише 12 тис. га рису і зібрано 64,7 тис. т. Такі показники валового збору не можуть задовольнити потреби українців, тому для вирішення цього питання Україна імпортує рис у найбільших країн виробників – Пакистан, Таїланд, В’єтнам, що впливає на економіку держави і не вирішенням даної проблеми.