Формування базових компетентностей майбутніх учителів основ здоров’я

Abstract

статті проаналізовано особливості формування базових компетентностей й майбутніх учителів здоров’я в практиці вітчизняної та світової педагогічної науки. Обґрунтовано структуру та особливості формування здоров’язбережувальної компетентності. Визначено дослідницько-аналітичні, технологічні, організаційні та управлінські компетентності вчителя основ здоров’я. Базові компетентності майбутніх учителів основ здоров’я – це структурно класифіковані комплекси здатностей майбутніх учителів основ здоров’я застосовувати знання, уміння і навички якості особистості, які служать певною стандартизованою основою для відображення специфіки й забезпечення якості виконання професійних завдань учителя з основ здоров’я і орієнтують на освіту протягом життя. Базові компетентності майбутніх учителів основ здоров’я складаються із 4 груп компетентностей: стандартних (дослідницько-аналітичних, технологічних, організаційних, управлінських), інформаційно-комунікаційних, педагогічних та здоров’язбережувальних компетентностей. Під здоров’язбережувальними компетентностями будемо розуміти здатності: застосовувати знання та навички з медичних, педагогічних та психологічних методів впливу на педагогічний колектив та колектив вихованців; надавати долікарську допомогу під час раптових серцево-судинних захворювань та порушень діяльності дихальної системи; надавати долікарську допомогу під час кровотеч; надати долікарську допомогу під час травм опорно-рухового апарату; проводити профілактику поширення інфекційних хвороб; надавати долікарську допомогу в умовах епідемії ВІЛ; надавати рекомендації щодо ведення здорового способу життя; виконувати загальний класичний масаж; виконувати самомасаж; до саморегуляції. Проаналізовано особливості формування базових компетентностей майбутніх вчителів здоров’я в практиці вітчизняної та світової педагогічної науки. Визначено, що здоров’язбережувальна компетентність передбачає не тільки медично-валеологічну інформативність, але й застосування здобутих знань на практиці, володіння методиками зміцнення здоров’я й запобігання захворюванням. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методичних рекомендацій щодо формування базових компетентносте й майбутніх вчителів здоров’я.