“Іду до вас із забуття воскреслий” (Полтавські шляхи Василя Симоненка)

Abstract

На берегах тихоплинної ріки Удай роз­кинулося чарівне село Біївці, яке пода­рувало світові великого майстра художньо­го слова Василя Симоненка. Протягом короткого життя В.Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю, новели, пробував створити кіносценарій зі студентського життя, став автором численних статей, театральних і літературних рецензій, створив три казки для дітей і дорослих. 1965 року на громадських засадах створено музей в селі Біївці в хаті, де народився поет. Ще 1963 року учні за безпосередньою участю очільника школи та вчительки української мови і літератури Ганни Андріївни Сидо­ренко виготовили альбом про життя і творчість Симоненка, він зберігся і донині. 8 січня 1975 року в школі проведено перший літературний ве­чір, присвячений поетові-земляку, а 1985 року в Тарандинцях урочисто відзначено 50-­річчя від дня наро­дження письменника. На середину 70-­х років невтомними лубенцями-­симоненкознавцями зібрано близько 200 цінних експона­тів про життя і творчість поета. Із 1987 року, коли директором школи став Василь Григорович Бут, музейна справа активізувалася – фонд поповнився унікаль­ними експонатами. 8 січня 1998 року в приміщенні новозбудованої школи урочисто відкрито “Клас-­музей Василя Симоненка”. Дбайливо збережено в шкільному архіві класні журнали, табелі успішності В. Симо­ненка, оригінали його заяв про вступ до шко­ли, автобіографію поета, довідки про стан його здоров’я, характеристики учня В. Симоненка, написані класним керівником Оста­пенко Марією Йосипівною. Зібрано багато спогадів про поета його вчителів, одноклас­ників, друзів. Пошукова робота не припиняється.