Роль казки у світоглядній концепції дитини із педагогічної спадщини Василя Сухомлинського

Abstract

Ім’я Василя Олександровича Сухомлинського та його гуманістичної педагогіки уже кілька десятиліть лідирує на світовому освітньому просторі. Можна сміливо стверджувати, що фахівці та шанувальники поглядів видатного педагога активно адаптують його досвід у своїй діяльності. Усім відомо, що ам В.О. Сухомлинський був людиною рідкісного не лише науково педагогічного, а й художньо поетичного дару і таланту. В котре згадуємо, що педагогічна спадщина Василя Олександровича налічує 48 монографій, понад 600 статей та 1500 тисячі казок і оповідань для дітей. Про актуальність казки у формуванні світогляду дитини поговоримо у статті. Доведено, що казки, легенди, оповідання – це багатющий матеріал, який подає дітям загальнолюдські цінності, високу мораль та досвід людських стосунків не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, що часто викликають у дітей природне прагнення чинити навпаки, а в такій словесно емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку: чому саме потрібно поводитися гарно, чому лише позитивні вчинки сприяють радості та задоволенню.