Погляди Г. Ващенка на систему освіти української молоді

Abstract

Становлення незалежності України, потреба розбудови національної системи освіти і виховання зумовили зростання інтересу до педагогічної спадщини українських педагогів як важливого джерела розвитку сучасної педагогічної теорії та практики. До таких педагогів належить Григорій Григорович Ващенко (23.04.1878 – 02.05.1967), теоретик і практик, професор – широко відомий вчений. Г. Ващенко вихователь майбутніх педагогів і осмислювач педагогічної справи, автор багатьох статей і книжок, запроваджував викладання рідною мовою. Інтерес до творчості цього великого українського педагога зумовлений значною актуальністю для нашого часу його педагогічної спадщини, в основі якої лежить ідеалістичне світосприймання наукових ідей у поєднанні з високою людяністю. Його ім’я пов’язане із збагаченням педагогіки багатоплановими, різноаспектними психолого педагогічними працями, серед яких “Проект системи освіти в самостійній Україні”, “Загальні методи навчання”, “Виховання волі і характеру”, “Виховний ідеал”, “Виховання любові до Батьківщини”.