Педагогічні ідеї Ренесансу крізь призму соціально-політичної доктрини українського гуманіста Станіслава Оріховського

Abstract

Становлення громадянського суспільства і реформування всієї системи освіти в Україні сьогодні дозволяють переосмислити роль і місце особистості в історії, підходи до організації держави і влади, а також більшість пануючих педагогічних догм. З огляду на це винятково актуальним є набутий багатьма поколіннями наших попередників досвід педагогічної діяльності доко́менського періоду. В умовах якнайширшої гуманізації освіти в системі «Нової української школи» доцільним є звернення до ідей європейського Відродження – століть. Відродження – це культурно історична доба, коли був створений власний образ ідеального правителя, «батька Вітчизни», мудрої і морально досконалої людини з великої літери. Мислителі Відродження не збиралися залишати такий образ лише у мріях. Увага гуманістів до цієї проблематики багато в чому пояснювалася їхнім прагненням виправити та вдосконалити людину і суспільство. Шукаючи джерела успішного правління окремих керманичів у їхній ранній період життя, гуманісти поступово стали висувати інноваційну ідею плекання державця з пелюшок, бо «управляти вдається краще і вправніше, якщо людина вправляється в цьому з молодих років».