Педагогічна освіта в навчальних духовних закладах Києво-Печерської Лаври у XIX-поч. XX ст.

Abstract

Початок ХІХ ст. в історії Російської імперії характеризується спробами правлячої верхівки лібералізувати державний устрій та суспільне життя. У перші роки правління імператор Олександра І – рр.) ініціював проведення низки реформ, одна з яких була спрямована на вдосконалення системи освіти. До окремих аспектів вивчення педагогіки в духовних закладах досліджуваного періоду зверталися сучасні вчені: А. Бойко, досліджуючи феномен традиційної культури українського народу, а також світську й релігійну діяльність Г. Ващенка; М. Євтух, доводячи необхідність синтезу національних і загальнолюдських цінностей, шанобливого ставлення до рідної культури, мови, релігії; В. Пащенко, вивчаючи виховання молоді засобами християнської етики в системі міжконфесійних стосунків. Але ніхто з вищезазначених науковців не досліджував передумови вивчення педагогіки в навчальних духовних закладах при Києво Печерській Лаврі у ХІХ – поч. ХХ ст. Впорядкування потребувала і духовна освіта, яка на той час була відокремлена від освіти світської і підпорядковувалася Святійшому Синоду — вищому керівному органові Православної Церкви Російської імперії.