Навернення малоросів: доктрина “Русскаго міра” як стимул до побудови нової універсальної української ідентичності

Abstract

Словосполучення "Русскій Мірь" в останній час стало вкрай популярним: про нього говорить Патріарх Кирил, пишуть навколополітичні та біляцерковні журналісти, однойменний російський урядовий фонд спонсорує культурні акції на підтримку російської мови в Україні та інших "колишніх республіках". Для сучасної Украіни побудова ідентичності на основі доктрини "Русскаго Міра" (або інших варіантів "Триединой Руси") означає в недалекій перспективі геокультурний розкол на "малоросійські" та "галичанські" "губернії" з подальшою перспективою політичного розпаду й приєднання "малоросійських" регіонів до Росії. Але є в неї і однозначно позитивна роль: вона не дає змаргіналізуватися різним ідеологам та будівничим української ідеї. В ситуації гострої конкуренції українська ідея вже не може залишатися вузьколобою, провінційною, мінімалістською, духовно обмеженою, зорієнтованою виключно на утилітарні прагматичні жадання комфорту й добробуту. Українство може зберегтися лише як ідентичність великого та амбіційного народу, як універсальний, привабливий, максималістичний проект, заснований на східнохристиянських цивілізаційних цінностях.