Самоосвіта вчителя як чинник якості професійної діяльності: сучасний контекст і структура

Abstract

Серед соціальних інститутів світового суспільства освіта займає одну з провідних позицій, оскільки від її якості залежать темпи економічного зростання; політичний, культурний та соціальний прогрес кожної країни, що в цивілізаційному вимірі визначає її статус з поміж інших. Сучасна школа потребує вчителя професіонала з планетарним типом мислення, широким колом світоглядних, духовно моральних, інформаційних компетентностей. Процес самоосвіти при цьому виступає необхідною складовою його системного професійного зростання протягом життя, допомагає розширювати й поглиблювати власний світогляд шляхом самовдосконалення. Це положення закріплено у нормативно правових документах, що регламентують діяльність закладів загальної середньої та вищої освіти в Україні. Так, зокрема в Законі України «Про освіту» (2017 р.) зазначається, що професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь які інші види і форми професійного зростання.