Проточність водойми та її вплив на зараженість молюсків водотоків Українського Полісся

Abstract

У роботі наведено результати дослідження впливу проточності водойми, за різної швидкості течії, на зараженість молюсків. На цей час є нечисленні літературні дані щодо впливу швидкості течії на зараженість молюсків Українського Полісся за сучасних екологічних умов. Наші дані розширюють і доповнюють ці відомості. Показано, що швидкість течії впливає на рівень зараження молюсків личинковими стадіями трематод опосередковано. Встановлено, що у водотоках із оліготипом (0–0,1 м/с) та мезотипом (0,1–1 м/с) швидкості течії екстенсивність інвазії певних видів молюсків партенітами й личинками трематод може варіювати у широких межах. Відзначено, що річок за умов політипу швидкості течії серед досліджених водойм не було. Високі показники екстенсивності інвазії партенітами і личинками трематод відмічено у молюсків Bithynia (Bithynia) tentaculata (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) в річках Уж, Ревна, Десна та Сейм за умов оліготипу та мезотипу швидкості течії. Це свідчить, що зараженість цих молюсків не залежить суттєво від швидкості течії. На наш погляд це зумовлено високою щільністю їх популяції та значною чисельністю дефінітивних хазяїв. Зазначені молюски є проміжними хазяями трематод, які завершують свій розвиток переважно в птахах та рибах. Швидкість течії є визначальною щодо зараженості поширених у водотоках Lymnaea (Lymnaea) stagnalis (Linnaeus, 1758) та Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758), які є стагнофілами. Проведено порівняння екстенсивності інвазії об’єднаних виборок молюсків річок із оліготипом та мезотипом швидкості течії. Отримані дані зараженості молюсків у річках Українського Полісся можуть бути використані для здійснення профілактичних заходів щодо боротьби з небезпечними гельмінтозними захворюваннями тварин.