Парадигма виховання як методологічна основа забезпечення системи якості вищої освіти в Україні

Abstract

Сучасне суспільство потребує нового типу людини, яка здатна жити в безперервно змінному світі з урахуванням його власних якісних змін. У суспільній свідомості змінюється уявлення про людину як цінність і мету освіти й виховання: вона виступає одночасно як суб’єкт власного життя, національної історії та культури і як носій загальнолюдських цінностей, представник світової цивілізації. При цьому самовдосконалення людини, зростання здібності й потреби у самореалізації стає головною метою розвитку особистості та світового суспільства у третьому тисячолітті. На освіту і виховання покладається місія прогресивного розвитку країни через людину, здатну до духовно-морального культурного відродження, творчої професійної самореалізації та інноваційної діяльності, перетворення всіх сторін власного життя і життєдіяльності суспільства в контексті процесів глобалізації, інтеграції та інформатизації.