Основні аспекти вивчення кругообігу речовин за участю різних типів фітоценозів

Abstract

У даній статті висвітлено коротку історію вивчення кругообігу речовин від початкових уявлень про нього до сучасного стану дослідження в різних фітоценозах. Нами було виокремлено умовно чотири етапи вивчення кругообігу речовин, які різняться між собою поглядами науковців різних епох. Перший етап (ІІ ст. д.н.е. – V ст. н.е.) – центральне місце займає ідея циклічності. У той час вважалося, що кругообігу підпорядковується вода, повітря й вогонь. Також була опрацьована перша ідея кругообігу, яка була хибною, але існувала майже два тисячоліття, яка згодом вона доповнилася припущенням, що рослини живляться «жирною вологою землі». На другому етапі (XV ст. – XVII ст.) дослідники продовжили справу попередників. Науковці основну увагу приділили живленню рослин «солями ґрунту», здобула свій розвиток ідея водного живлення рослин. Усі дослідження були пов’язані з практикою землеробства і витікали із запитів господарників. Був зроблений висновок, що рослини живляться водою і разом з нею отримують органічні і мінеральні речовини. У цей період вчені розглядали не кругообіг елементів, а біологічний кругообіг води. На третьому етапі (XVIII ст. – XX ст.) простежується узагальнення та вдосконалення тверджень попередніх дослідників, а також формування знань про кругообіг речовин. На початку цього етапу почали з’являтися чіткі погляди на біологічний кругообіг речовин та розвиток ґрунтів. Були сформульовані основні положення про наявність двох типів кругообігу речовин: великого (геологічного) – відповідає за рух речовин між океаном та сушею, другий тип – малий (біологічний). Пізніше було розкрито процесуальну сутність біологічного кругообігу речовин, розвинена гумусова теорія живлення рослин. У кінці даного етапу особлива увага стала приділятися вивченню лісової підстилки, її запасів та характеристик із погляду лісорозведення та використання цих даних як показників кругообігу речовин. На даному етапі підстилка класифікувалася як один із видів мертвого покриву ґрунту. Згодом були запропоновані стислі за формою, але глибокі за змістом узагальнення, які в подальшому стали основою постановки та розробки вчення про біологічний кругообіг речовин. Почались чіткі формулювання кругообігу речовин в тому вигляді, які дійшли до нас. Четвертий етап (XX–XXI ст.) характеризується роботами, які пов’язані з кругообігом речовин в різних типах фітоценозах. Було проведено систематизацію робіт попередніх науковців, проведено нові дослідження, що сприяло розширенню знань про кругообіг речовин в природі. Удосконалюються методики дослідження біоло гічного кругообігу речовин та пропонуються і упроваджуються нові, більш сучасні. На цьому етапі з’ясовуються запаси, фракційний склад підстилки, опаду, вміст різних речовин, в тому числі важких металів, у рослинних об’єктах, ґрунті, мортмасі різних типів лісів, лучних фітоценозах та ін., визначаються і встановлюються різні типи кругообігу речовин залежно від рослинного угруповання. Показано перспективи робіт в даному напрямку, важливість вивчення проблематики кругообігу речовин.