Масова культура Відня наприкінці XVIII століття та вплив на неї масонства

Abstract

Характерною особливістю епохи масової віденської культури кінця XVIII століття був її небачений злет. Це було пов’язано з тим, що Відень означеного періоду виступав культурним центром Центральної і Західної Європи, театрально-музичною трибуною всіх митців-професіоналів. Ці процеси не могли не відобразитися на масовому мистецтві, епіцентром якого ви ступає народний театр «Ауф дер Відн» Емануєля Шиканедера. Е. Шиканедер – виходець з міських низів – актор, драматур, режисера, комерсант, котрий був здатний скласти конкуренцію провідним імператорським діячам професійного мистецтва та їхнім театрам. На новий рівень театр «Ауф дер Відн» піднісся завдяки співпраці Е. Шиканедера та В. А. Моцарта, членів віденської масонської організації «Карл до трьох ключів», чиє розуміння краси, досконалості й справедливості митці використали при створенні світового шедевру для масової культури – «Чарівної флейти».