|
DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Психологія і особистість >
2019(2) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/13413
|
Назва: | Типологія індивідуальних освітніх траєкторій педагогічних працівників |
Автори: | Сухенко, Я.В. |
Ключові слова: | динамічність інноваційність персоналізованість картографія спеціалізований семантичний диференціал індивідуальна освітня траєкторія типологія |
Дата публікації: | 2019 |
Короткий огляд (реферат): | У статті представлена типологія індивідуальних освітніх траєкторій педагогічних працівників. Вона розроблена, виходячи з того, що індивідуальна освітня траєкторія характеризується результативно-усвідомленим (сила) та емоційно-оціночним (оцінка, комфорт) компонентами, репрезентативністю (картографічністю), динамічністю, персоналізованістю, інноваційністю. У дослідженні використано спеціалізований семантичний диференціал «Освітня траєкторія», проведено кластерний аналіз на основі інтегральних змінних.
З’ясовано, що власна освітня траєкторія оцінюється педагогічними працівниками як дефіцитарна (13,5%), перехідна (57,6%), профіцитарна (28,9%) та представлена шістьма відповідними типами. Перший тип оцінки та ставлення до ІОТ (13,5%) є дефіцитарним, а педагогічних працівників, які його демонструють, називаємо «освітніми нігілістами». Другий (4,2%) – перехідний, оскільки, з одного боку має місце дефіцит комфорту, інноваційності, динаміки, системного бачення ІОТ, а з іншого – проявляється ресурсність регулятивно-усвідомленого компоненту та персоналізованості; представників даної групи асоціюємо з «незадоволеними виконавцями». Третій (11,3%) – перехідний з позначеною тенденцією до профіцитарності на фоні домінування негативних оцінок за параметрами неперервності та системності, ці люди, так звані, «продуктивні хаотики». Четвертий (17,9%) – перехідний з переважно позитивним ставленням і невикористаним ресурсом у плані активізації інноваційності та персоналізованості, іменуємо їх «втішені рутинери». П’ятий (24,3%) – дефіцитарний в частині цілісного системного бачення ІОТ, відсутності її повної стратегічної «картини» на фоні позитивних оцінок інших структурних компонентів, педагогічні працівники даної групи є «благополучними тактиками». Шостий (28,9%) – профіцитарний, проявляє задоволення власним освітнім шляхом, його результативністю, емоційним комфортом, зручністю, картографічністю, динамічністю, новизною та персоналізованістю; ті, хто його демонструють є «абсолютними позитивістами». Цінність типології полягає не лише у виділених типах оцінки та ставлення до індивідуальної освітньої траєкторії, а й в можливостях з’ясування функціональності кожного типу на шляху реалізації особистісного потенціалу педагогічного працівника, дослідження логіки трансформації та проєктування індивідуальних освітніх траєкторій на теоретичному та емпіричному рівнях. |
Опис: | Сухенко Я. В. Типологія індивідуальних освітніх траєкторій педагогічних працівників / Я. В. Сухенко // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. – Вип. 2 (16). – С. 132-147. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/13413 |
Розташовується у зібраннях: | 2019(2)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|