Адаптаційні механізми особистості

Abstract

У статті порушено проблему актуальності дослідження адаптації в сучасних умовах. Теоретично досліджено особливості поняття «адаптація»: основні тенденції до розуміння феномену, функції, місце в системі особистості. Звернено увагу на необхідність еклектичного підходу до розуміння процесу адаптації. Вказано, що реалізація адаптаційного процесу реалізується через механізми регуляції адаптаційною поведінкою. Виділені чотири основних адаптаційних механізми: механізми психологічного захисту, копінг, агресія та тривога. Показано та доведено, що механізми психологічного захисту підтримують гомеостаз психічної системи, захищають Я-концепцію особистості в кризові та травматичні періоди. Механізми психологічного захисту впливають на сприйняття особистості навколишньої дійсності. Копінг – є формою активності, що спрямована на активні дії та зміни навколишньої дійсності та суб’єкта активності. Копінг навпаки може стати причиною напруги, однак ця напруга призведе до вирішення труднощів, які виникли у людини. Окремо, як адаптаційні механізми розглядаються агресія та тривога. Автор розглядає тривогу, як є недиференційоване психічне збудження, що виникає у ситуації невизначеності. Тривога, як механізм психічної адаптації, виконує функції захисту, спонукання та пристосування. Тривога виконує перинний етап адаптації перед механізмами психічного захисту. Агресія представлена, як адаптаційний механізм, пов’язаний з активним досяганням власної мети та власним самоствердженням. Показано, що агресія може бути, як механізмом адаптації, так і причиною порушення адаптації. Подальші перспективи автор вбачає у дослідженні адаптаційних механізмів у осіб, що мали травмуючий досвід.