KULTURELLE ASPEKTE DER ÜBERSETZUNG VON UKRAINISMEN INS DEUTSCHE IN DEN RUSSISCHSPRACHIGEN TEXTEN VON NIKOLAJ GOGOL

Abstract

У статті висвітлено проблематику перекладу літературних текстів з подвійною культурною площиною. Оповідання Миколи Гоголя є яскравим прикладом літературних текстів, у яких автор у мовному аспекті підкреслює приналежність їх до української культури. Гоголь використовує українську лексику з метою відтворення українського культурного колориту в російськомовному тексті. Літературні тексти з подвійною культурною площиною становлять складну проблему для перекладу німецькою мовою через відсутність можливості відтворити подвійну культурну функцію українізмів. Використання перекладачем мовних засобів німецьких діалектів перенесло б події оповідань Миколи Гоголя з України в Німеччину. Німецький перекладач усе-таки намагається відтворити українську культурну площину в текстах Гоголя та знаходить такі функційні можливості в конотаціях. Автор доводить, що конотації лише імітують культурну функцію українізмів у російськомовному тексті. Вони не відтворюють належності другої культурної площини до української культури, яка для німецькомовного читача залишається непоміченою. Автор статті проводить детальніший лакунарний аналіз культурної дистанції між оригіналом та текстом перекладу. Центральна проблема застосування моделі лакун у літературному перекладі спричинює докладніше дослідження аксіологічних лакун, які також окреслені як лакуни конотативного рівня. Саме на конотативному рівні значення й перебуває подвійна культурна площина українізмів у російськомовних творах Миколи Гоголя.