Н. В. Гоголь: «Страшная месть» – круг и чаша

Abstract

Статтю присвячено подорожі М. В. Гоголя до Криму (1835) і рефлексіям «кримського тексту» України в повісті «Страшна помста» (1832). Розглянуто символи Кола, Чаші, Книги, а також символічну композицію повісті та її релігійно-філософський контент. Повість М. Гоголя є багатим джерелом для різноаспектних досліджень, зокрема й із точки зору міфологічних уявлень українців, позаяк у рядках гоголівської прози майстерно закодовані дивовижні таємниці. Багатий міфологічний шар, що лежить в основі системи образів та сюжетних ліній, свідчить про суттєве заглиблення автора в архаїчну свідомість народу, висвітлену в народних звичаях, віруваннях та переказах, якими він користувався при написанні свого твору. Зібрано та проаналізовано документальні відомості щодо перебування Гоголя в Західному Криму, в селищі Саки, де він лікувався від депресії. Розглянуто кримські алюзії в гоголівській повісті. Паралельно зіставлено історичний та космічний час цього тексту. «Страшна помста» оповита легендарно-фантастичним ореолом. У творі порушена магічна тема потойбічних явищ людської природи. І все це описане з властивою Гоголю майстерністю. Класик то висміює ці явища, то впроваджує їх у козацький побут, фольклор і народні звичаї, то барвисто створює похмурі й зловісні картини життя, передаючи свій настрій і впливаючи на сприйняття читача. Це особливо зримо простежене в описі місцевості, де відбуваються події. Запропоновано нову інтерпретацію гоголівського сюжету в національному і крос-культурному аспектах.