ONCE AGAIN: «Чему смеетесь? Над собою смеетесь!..» – в контексте мировой литературы

Abstract

У статті здійснено спробу ще раз звернути увагу на відомі слова із п’єси М. Гоголя «Ревізор»: «Чему смеетесь? Над собою смеетесь!..» (Гоголь, 2003, с. 83). У колі наших наукових інтересів є такі моменти: по-перше, можливість зіставлення гоголівської фрази із віршами Горація «Quid rides? Mutato nomine, de te fabula narratur (Над чим смієшся? Зміниш ім’я – про тебе мовиться)» (Horace, 1929, p. 8; Гораций, 1970, c. 247); по-друге, розгляд прикладів алюзії на цей вислів у Східній Азії (Сосекі Нацуме, Лу Сінь). Сподіваємося, що наша праця стане частиною широкого обговорення питання щодо того, яку роль відіграє сміх у розвитку світової літератури, зокрема в Новий час. Важливою щодо цього видається самозверненість сміху, що спонукає людину побачити істину про саму себе. Формула «сміх – самопізнання – істина», утілена в художньому образі, відводить наведеним вище словам Горація й М. Гоголя особливе місце в історії світової літератури.