Авторитет вихователя як профілактика агресивної поведінки дитини дошкільного віку

Abstract

Практика дошкільної педагогіки вимагає органічного поєднання суспільного виховання (представником якого виступає дитячий садочок) та сімейного виховання (представником якого є сім’я). Якщо ці дві вище названі суспільні структури мають однакові погляди на систему моральних норм яку повинна опанувати дитини в дитячому садочку. Як правило у вихованця не виникає проблем у поведінці. Впливи сім’ї та садочку узгоджені та мають взаємно підтримуючий характер. Але буває ситуації коли сімейні вимоги до дитини вступають в протиріччя з суспільними вимогами. Найбільш розповсюдженим наслідком таких протиріч є агресивна поведінка вихованця. Передумовою такого стану речей виступає втрата авторитету вихователя в очах сім’ї. Також сучасний дошкільний заклад хвилюють проблеми інклюзії. Сучасний стан дошкільної психології плідно досліджують та описують: І. Бех, Л. Вочик – Блакитна, Ю. Гулько, С. Ладивір, Р. Павелків, В. Панок, Т. Піроженко. Проблему авторитету вихователя ми пропонуємо розглянути з точки зору теорії ставлення представниками якої є В. Мясищев, О. Лазурський, Ю. Приходько. Неузгодженість впливів сім’ї та дитячого садочку, на нашу думку, краще всього розглянути на прикладі.