Психологічна стратифікація молодіжних неформальних об'єднань

Abstract

У статті аналізується сутність молодіжних неформальних об’єднань. Суттєвим є розуміння можливості соціалізації молоді через включення до різних неформальних груп. Розглядуються системно-динамічний, синергічний, інформаційний, екологічний, епідеміологічний і когнітивний підходи до субкультури, як складної системи, що зазнає різні трансформації в залежності від впливу соціокультурних уявлень колективної свідомості. Концепція соціокультурної стратифікації субкультури розуміється, як явище соціально-психологічне й художнє. Акцентується увага на головні характеристики молодіжної субкультури. Зазначено, що неформальні молодіжні об’єднанням уявляють собою систему молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності у взаємозв’язку між собою та суспільством. Розкрито смислове значення поняття «субкультура», чинники формування самостійної молодіжної субкультури. Підкреслюється, що різні конфігурації протесту або не прийняття сталих способів взаємодії у соціально-психологічному просторі існування, проявляються у різних формах поведінкової адаптивної/неадаптивної поведінки. Наводиться типологія молодіжної субкультури, у тому числі й по спрямованості інтересів. Наголошується, що молодіжні об’єднання і групи є й психологічними засобами, що відкривають канали комунікації всередині одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед суспільством в цілому.