DSpace
 

DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Біологія та екологія >
2018(2) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12537

Название: Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці
Авторы: Попельнюх, В.В.
Ключевые слова: очеретянка
гіпотеза
плями на язиці
Нижньосвірський державний природний заповідник
Південно-Східне Приладожжя
Issue Date: 2018
Краткий осмотр (реферат): Дослідження проводились в 1987-1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (60є 41′ пн. ш., 32є 56′ с. д.; Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвірського державного природного заповідника (Лодейнопольський район, Ленінградської області). Проблема визначення віку в очеретянок роду Acrocephalus до цього часу залишається не вирішеною. Нині відомі лише ознаки, які дозволяють відрізняти молодих птахів на першому році життя від птахів старших вікових категорій (Bibby, 1969; Виноградова, та ін., 1976; Green, 1977; Brensing, 1985; Karlsson e. a., 1988; Svensson, 1992). На основі того, що плями на язиці у лучної очеретянки зберігаються протягом декількох років, зменшуючись в розмірах та втрачаючи чіткість, була висловлена гіпотеза про можливу вікову диференціацію дорослих особин цього виду (Bibby, 1969). Протягом усього періоду досліджень ми спеціально звертали увагу на цю ознаку і детально описували особливості плям на язиці всіх лучних очеретянок з точно відомим віком, які повертались на місце кільцювання після зимівлі. Вік птахів позначали за системою «EURING», яка основана на календарних роках, коли відлік віку починається з 1 січня року народження. За період досліджень нами було піймано та індивідуально помічено 9395 очеретянок, із них лучних - 4641 ( 1774 дорослих, 633 гніздових пташенят та 2234 цьогорічок). Всього ж для аналізу використано 50 описів 43 самців та 11 описів 10 самок лучної очеретянки, які були попередньо окільцьовані гніздовими пташенятами чи цьогорічками. Максимальний вік досліджуваних самців – п’ятий рік життя, самок – шостий. Наявність, колір, чіткість плям на язиці у лучної очеретянки не може слугувати достовірним критерієм визначення віку дорослих особин, але може використовуватись як додатковий в комплексі з забарвленням ротової порожнини та сітківки ока, які також змінюються з віком.
Описание: Попельнюх В. В. Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці / В. В. Попельнюх // Біологія та екологія : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2018. - Т. 4, № 2. - С. 96-99.
URI: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12537
Appears in Collections:2018(2)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
Popelnyukh.pdf128,72 kBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback