Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці

Abstract

Дослідження проводились в 1987-1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (60є 41′ пн. ш., 32є 56′ с. д.; Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвірського державного природного заповідника (Лодейнопольський район, Ленінградської області). Проблема визначення віку в очеретянок роду Acrocephalus до цього часу залишається не вирішеною. Нині відомі лише ознаки, які дозволяють відрізняти молодих птахів на першому році життя від птахів старших вікових категорій (Bibby, 1969; Виноградова, та ін., 1976; Green, 1977; Brensing, 1985; Karlsson e. a., 1988; Svensson, 1992). На основі того, що плями на язиці у лучної очеретянки зберігаються протягом декількох років, зменшуючись в розмірах та втрачаючи чіткість, була висловлена гіпотеза про можливу вікову диференціацію дорослих особин цього виду (Bibby, 1969). Протягом усього періоду досліджень ми спеціально звертали увагу на цю ознаку і детально описували особливості плям на язиці всіх лучних очеретянок з точно відомим віком, які повертались на місце кільцювання після зимівлі. Вік птахів позначали за системою «EURING», яка основана на календарних роках, коли відлік віку починається з 1 січня року народження. За період досліджень нами було піймано та індивідуально помічено 9395 очеретянок, із них лучних - 4641 ( 1774 дорослих, 633 гніздових пташенят та 2234 цьогорічок). Всього ж для аналізу використано 50 описів 43 самців та 11 описів 10 самок лучної очеретянки, які були попередньо окільцьовані гніздовими пташенятами чи цьогорічками. Максимальний вік досліджуваних самців – п’ятий рік життя, самок – шостий. Наявність, колір, чіткість плям на язиці у лучної очеретянки не може слугувати достовірним критерієм визначення віку дорослих особин, але може використовуватись як додатковий в комплексі з забарвленням ротової порожнини та сітківки ока, які також змінюються з віком.