Історія вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров’я

Abstract

У статті наведено результати історії вивчення та охорони рідкісних степових ефемероїдів Лівобережного Придніпров’я. Умовно виділено чотири періоди та два етапи, які відрізняються різними напрямками. Перший період (середина ХІХ ст. – кінець ХІХ ст.) характеризується відомостями про окремі місцезнаходження степових ефемероїдів, які виявлені в ході флористичних досліджень. Протягом другого періоду (початок ХХ ст. – 70 рр. ХІХ ст.) за результатами флористичних і геоботанічних досліджень регіону з’являються нові літературні дані про знахідки всіх п’яти видів у межах Полтавської та Сумської областей. У третьому періоді (1970–2000) пріоритетним є созологічний напрямок досліджень, поряд із флористичним та фітоценотичним; усі разом вони були спрямовані на виявлення та збереження нових місцезнаходжень рідкісних степових рослин, занесених до першого видання Червоної книги України (Crocus reticulatus Steven ex Adam, Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl.) Spreng.), а також до списків рослин, що охороняються в Полтавській області (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Hyacinthella leucophaea (K. Koch.) Schur, Muscari neglectum Guss. ex Ten.). Перший етап (1970–1990) відрізняється новими знахідками Crocus reticulatus, Bulbocodium versicolor, Hyacinthella leucophaea (понад 70 зразків зберігаються у фондах PW) та створенням декількох ботанічних заказників за ініціативою полтавських ботаніків. Найбільша кількість місцезнаходжень усіх п’яти видів була виявлена у 90-ті роки (другий етап) у ході оптимізації природно-заповідної мережі Полтавської області. Більшість степових ділянок із чисельними популяціями рідкісних степових ефемероїдів увійшли до складу природно-заповідної мережі (29 об’єктів). Особливістю четвертого періоду (2000 – нинішній час) є проведення комплексних ботанічних досліджень на існуючих та проектованих територіях природно-заповідної мережі, у т. ч. започаткування популяційних досліджень у Лівобережному Придніпров’ї, теоретичних і практичних розробок щодо розбудови регіональної та національної екомереж.