Лучні фітоценози Полтавщини: історичні аспекти дослідження із середини ХІХ до кінці ХХ століття

Abstract

У статті проаналізовано літературні джерела та архівні відомості щодо вивчення лучних фітоценозів в межах Полтавської області із середини ХІХ до кінця ХХ століття. З’ясовано та описано наукові надбання вчених та науково-дослідних установ, що вивчали флору Полтавщини. У процесі історичного дослідження у цей період нами виділено два етапи розвитку луківництва та описано основні напрямки робіт. Перший етап (з середини ХІХ до 30-х рр. ХХ ст.) можна назвати краєзнавчим. Відбувалося накопичення флористичних даних по окремих районах, вчені вперше об’єднують види за характерними ознаками. Рослинність Полтавщини вивчали Є.Р. Траутфеттер, В.В. Монтрезор, А.С. Рогович, І.Ф. Шмальгаузен, ними складені перші списки дикорослої флори регіону. В.В. Докучаєв організував експедиції по вивченню ботаніко-географічних особливостей флори. Вагомим внеском для розвитку луківництва є роботи А.М. Краснова, В.Ф. Ніколаєва В.П Кушніренко, під їх керівництвом були організовані дослідження луків долини річки Ворскла з метою класифікації рослинного покриву. Роботи цього етапу покладені в основу подальшого вивчення флори регіону. Розвивається флористико-ценотичний та систематичний напрямки. На другому етапі (від 30-х рр. до 90-х рр. ХХ ст.) зростає інтерес науковців до лучних фітоценозів, як основи ведення ефективного сільського господарства. Активно працювали у даному напрямку Л.Г. Раменський, М.В. Куксін, Є.М. Лавренко, В.О. Черкасова, М.О. Бикодир, П.С. Макаренко. Їх роботи присвячені вирішенню питань підвищення продуктивності та раціонального використання природних пасовищ та сіножатей. Природоохоронна робота на Полтавщині пов’язана з науковою діяльністю таких вчених як Д.С. Івашин, Р.В. Ганжа, О.А. Стасілюнас, В.М. Самородов, Т.П. Голова, М.Д. Литвинова. Основними напрямками робіт є геоботанічний, ресурсознавчий та екологічний.