Шляхи оптимізації практичного екологічного виховання

Abstract

Відповідно до реалій сьогодення, суспільство висуває соціальний запит щодо виховання творчої, екологічно грамотної особистості, здатної самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, пізнавати світ і створювати нове. В зв'язку з цим так важливо підвищити рівень екологічного навчання і виховання на практиці. У загальнотеоретичному плані, накопичено значний матеріал стосовно екологічної освіти і виховання (В.Бровдій, Г.Білявський, В.Вербицький, Б.Всесвятський, Н.Грицай, М.Дробноход, А.Захлєбний, І.Звєрєв, Б.Комісаров, Г.Пустовіт, С.Совгіра, А.Степанюк, І.Суравегіна, Б.Комісаров, Д.Трайтакта ін.). Однак, питання шляхів оптимізації практичного екологічного виховання, яке було б адаптовано до кожної специфічної території, проведено недостатньо. Ефективне засвоєння екологічних знань і залучення дітей до конкретної природоохоронної діяльності можливе лише за умови виховання у природі (і засобами природи) за практичними екологічними програмами саме через систему корисних справ і акцій, проведених у вигляді ігор (на природі, визначеній місцевості), творчих майстерень, конференцій, консиліумів, організації роботи природоохоронних об'єднань, загонів та їх участі у проведенні наукових природоохоронних досліджень.