Агроекологічний стан ґрунтів в сталому розвитку агросфери Вінниччини

Abstract

Визначення стратегії екологічно збалансованого розвитку досягло високого рівня широкого визнання 1992 р. на другому Міжнародному форумі з навколишнього природного середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро, який вважають однією з найвидатніших подій XX століття. Стратегія ґрунтується на трьох складниках: розумному використанню екосистем, що передбачає їх збереження і відновлення; ефективній екологічній економіці (зростання не за рахунок збільшення використання природних ресурсів, а в результаті впровадження нових технологій, енергозбереження) і справедливому суспільстві. Однією з актуальних проблем збалансованого (сталого) розвитку агросфери є формування еколого-економічного механізму використання і охорони земель, що відображає в низці законодавчих актів та в Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року. Як свідчить досвід розвинених країн, у системі заходів з регулювання діяльності дієвість економічних регуляторів є визначальною, проте впровадження їх в українську практику стримуються недостатнім науково обґрунтованим методичним забезпеченням, зокрема з еколого-економічного оцінювання сільськогосподарського землекористування.