Лінгвостилістика епістолярного мовлення П’єра Абеляра та Елоїзи Фульбер

Abstract

У статті розглянуто лінгвостилістичні особливості листів (книга «Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи») середньовічного французького філософа до його учениці. Листи П’єра Абеляра та Елоїзи Фульбер протягом століть були документом осмислення життєдіяльності, теологічних поглядів і внутрішнього світу відомої постаті минулого й активно інтерпретувалися в художній літературі. Епістолярне мовлення Абеляра та Елоїзи – це емоційно-інтимне, інтелектуальне спілкування двох освічених людей, яких роз’єднали обставини. Досліджувані листи містять значну кількість конструкцій, пов’язаних із християнськими віруваннями, що є значеннєвими для мовного етикету того часу й адресатів. Важливими в культурно-історичному аспекті є лінгво-культуреми й конотації, що виконують оцінно-емотивну функцію: формули-звертання, формули-прощання, прохання, словосполучення повчального змісту, окличні та питальні речення.