Дитячо-юнацьки клуби за місцем проживання як інституція інклюзивної позашкільної освіти

Abstract

З початком незалежності в Україні широкого визнання набуває нова реформа в галузі освіти, яка використовує інклюзивну освітню парадигму для дітей з особливими освітніми потребами. Безумовно, зазначена форма навчання визнається у світі в якості однією з важливих передумов соціального виховання таких дітей. У нинішній ситуації все гостріше постає питання суспільного розуміння необхідності позашкільної освіти, як невід’ємної складової системи безперервної освіти. Завдяки інституціям позашкільної освіти створюються всі необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних інтересів, можливостей, здібностей, а також забезпечуються виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері позашкільної освіти. В нашій країні початок процесів інтегрування дітей з особливими освітніми потребами у масову шкільну систему почався з 90-х рр. минулого століття й поступово поширюється сьогодні в інституціях позашкільної освіти.