Психологічні засади музичної творчості студентів на заняттях із фортепіано

Abstract

Творчість як важлива ознака педагогічного процесу нині набула особливої актуальності. Творчі методи роботи органічно входять до системи викладання інструментально-виконавських дисциплін як фактор розвитку музичних здібностей, творчого ставлення до музики, виховання естетичного смаку, в цілому підвищують ефективність навчального процесу. Розвиток творчих здібностей майбутнього фахівця є одним з основних завдань сучасної освіти. Серед авторів, які заклали методологію досліджень музичної обдарованості особистості – Б. Асаф’єв, Л. Баренбойм, В. Петрушин, Б. Теплов, Я. Соловей, О. Комаровська, Т. Айзикович. Науковці досліджували, головним чином, елементарні музичні здібності та творчість як складову музикальності та обдарованості, а також психологічні процеси, які впливають на формування певних задатків і здібностей особистості. Серед вітчизняних дослідників психологічні процеси та їх поєднання з музичними здібностями ґрунтовно розглядали Б. Теплов і його послідовники – В. Петрушин, Г. Ципін, Г. Прокоф’єв. Дослідження в галузі психології щодо сприйняття музики заклали основу для всебічного пізнання складових музичних здібностей та творчості в цілому.