Порівняльний аналіз фертильності та життєздатності пилкових зерен представників автохтонної і алохтонної фракцій спонтанної флори

Abstract

Синантропізація рослинного покриву є одним із найбільш чітко виражених наслідків впливу людського фактору на природну флору взагалі та на регіональну зокрема. Занесення чужорідних видів є причиною поступової деаборигенізації місцевої флори й втрати нею своїх специфічних особливостей. Спостерігається збільшення числа особин еврибіонтних і зменшення числа особин стенобіонтних видів рослин, зменшення різноманітності аборигенних видів, посилення процесів ізоляції окремих частин ареалів видів. Фертильність та життєвість пилкових зерен (п.з.) є одними із основних показників адаптації рослин до умов навколишнього середовища, стійкості до антропогенного впливу, можливості розширення ареалу, процесів натуралізації тощо. Відсоткове співвідношення життєздатних і нежиттєздатних, фертильних і стерильних п.з. є важливою ознакою ефективності розмноження рослин у біоценозах, а отже, дає змогу спрогнозувати загалом стійкість та адаптацію до різних антропогенних чинників рослин-апофітів та рослин-антропофітів.