Поняття мезофауни у сучасній науці

Abstract

Інтерес до грунтово-зоологічних досліджень зріс в 40 — 50-ті роки XX століття. Визначну роль у цьому зіграли дослідження академіка М.С. Гілярова і створеної ним першої в СРСР лабораторії грунтової зоології 1956 року, для координування досліджень в країні. Монографія М.С. Гілярова «Особливості грунту як середовища проживання і її значення в еволюції комах» удостоєна Сталінської премії, стала основоположником нової галузі природознавства — грунтової зоології, що увібрала в себе досягнення зоології, генетичного грунтознавства, еволюційної теорії, а автор став визнаним у всьому світі засновником грунтової зоології та її лідером. Грунтова фауна — важливий фактор грунтоутворення, що впливає на всі властивості ґрунту, включаючи її родючість тому, вивчення грунтових безхребетних на сьогодні дуже актуально. Це пов'язано, у першу чергу, зі зниженням родючості грунтів у нашій країні й у світі в цілому.