Про родину Євгена Гребінки

Abstract

Історія села Лазірки на Полтавщині пов’язана із дружиною та донькою Є. П. Гребінки (1812–1848) – байкаря, поета, прозаїка. З-під пера письменника вийшли класична українська байка («Малороссійскіе приказки», 1834, 1836), белетристика, зокрема історична (роман «Чайковський», 1843, повість «Нежинський полковник Золотаренко», 1842), романтична поезія. Стали народними славетні романси на слова Гребінки: «Очи черные», «Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Помню, я еще молодушкой была». Народився Євген Павлович у маєтку Убіжищі (нині село Мар’янівка біля міста Гребінки) на Полтавщині. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (1825–1831). Приїхав до Петербурга 1834 року. Він мав велику заслугу в організації викупу з неволі Т. Г. Шевченка, виданні його «Кобзаря» (1840). «Червня 29-го того ж 1843 року бачимо Шевченка у Мосівці на балу у Т. Вільхівської <…>, куди привіз його Гребінка, а його знали яко письменника» (О. Кониський).