Збереження флористичного різноманіття степів Полтавщини крізь призму біоетики

Abstract

Степи – невід’ємний елемент екосистемного різноманіття біосфери, наймолодший ландшафт нашої планети, який характеризується високою потенційною продуктивністю. Степові екосистеми в Україні належить до перочергових природоохоронних об’єктів як найбільш вразливі, що повільно відновлюються і швидко підлягають процесу антропогенної трансформації. Для Полтавщини степова рослинність є зональною і до XVIII століття займала близько 80% вододілів області, але тепер її площі внаслідок діяльності людини (у першу чергу розорювання й випалювання) займають до 1% серед природних екосистем. Така ситуація породжує реальну загрозу скорочення степового біорізноманіття, втрати безцінного генофонду степової флори, що формувалася протягом довгого часу у специфічних орогенно-кліматичних умовах.