Підтримка людей з інвалідністю з дитинства: досвід Німеччини

Abstract

Термін «інвалідність» використовують щодо осіб з інвалідністю, включаючи тих, хто має стійкі фізичні, ментальні, інтелектуальні або сенсорні порушення, які при взаємодії з різними бар’єрами в навколишньому середовищі, поведінці, ставленні перешкоджають повній та ефективній участі людей з інвалідністю в житті суспільства нарівні з людьми без інвалідності. З огляду на обмеженість доступу до повноцінного суспільного життя, об’єктивне унеможливлення конкурувати на рівні з іншими на ринку праці, постійно актуальним є питання соціального захисту людей з інвалідністю (з обмеженими можливостями). За даними ЮНЕСКО, близько 10 % населення Землі є особами з інвалідністю. Досвід країн ЄС щодо соціального захисту людей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства, зокрема, стане корисним при формуванні вітчизняних програм соціального захисту цих категорій людей.