Національні ідеї в релігійній практиці протестантів у часи створення їх об'єднань в українських землях

Abstract

З часу виникнення й до радянського періоду протестантський рух в українських землях був загалом «позанаціональним» і мав «великоруські форми». Після появи в обігу Біблії українською мовою більшість вірян-протестантів продовжувала надавати перевагу російськомовним виданням. Причини цього вбачаємо в дотриманні традицій богослужінь, які були започатковані місіонерами й пресвітерами – вихідцями з переважно російськомовних регіонів або іноземцями, які володіли лише російською мовою. Крім того, не маючи наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть необхідного національного підґрунтя і суспільного запиту на нього, протестанти в українських землях через «обрусение» намагалися досягнути більш толерантного ставлення до себе з боку російського царату.