Гуманізація міжособистісного спілкування підлітків з однолітками та дорослими: соціально-перцептивний аспект

Abstract

Огляд вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури доводить, що спілкування є визначним для становлення особистості у підлітковому віці, а особливе значення надається ролі соціально-перцептивного аспекту, тобто взаємопізнанню і взаєморозумінню партнерами по спілкуванню один одного. Вагомий внесок у вивченні даної проблеми зробили: Дж. Бруннер, К. Девіс, О.О. Бодальов, А.Г. Ковальов, Г.М. Андрєєва, Н.В. Кузьміна, М.Р. Бітянова, Л.Е. Орбан-Лембрик та інші дослідники. Оскільки спілкування є провідною діяльністю у підлітковому віці, то у нашому дослідженні ми спиралися на роботи Х. Ремшмідта, Л.С. Виготського, А.Г. Хрипкової, А.В. Мудрик, І.Ю. Кулагіної, В.С. Мухіної, Г.С. Абрамової, В.А. Аверїна та інших провідних психологів і педагогів, які глибоко розглядали його структуру, специфіку та основні засоби. Проте, з нашої точки зору, у психолого-педагогічних роботах дається лише загальна характеристика підліткового спілкування без глибокого аналізу такої важливої її сторони, як перцептивної, що передбачає пізнання і розуміння партнерами по спілкуванню один одного. Хоча саме вона забезпечує специфікацію спілкування дитини з оточуючими: розуміння їх особистісних характеристик, адекватне сприймання проявів поведінки в різних ситуаціях, емпатію, що забезпечує знаходження адекватних засобів взаємодії та комунікації. Саме з цим пов'язана актуальність нашого дослідження, що здійснювалося у ряді шкіл міста Полтави серед підлітків віком 14-15 років.