Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку із синдромом гіперактивності

Abstract

Стаття пов’язана з теоретичним аналізом та емпіричним дослідженням психологічних особливостей гіперактивних молодших школярів. Виявлено: учнів із синдромом гіперактивності найбільше характеризує рухова розгальмованість. Великий відсоток поміж досліджуваних дітей мають порушення, що стосуються дефіциту активної уваги та проявів імпульсивності. Схарактеризовані основні психологічні особливості гіперактивних дітей; встановлено, що в гіперактивних школярів досить часті прояви знервованості, агресії, нетерплячості, різкої зміни настрою, чутливість до критики або ігнорування зауважень дорослих та ін. Зроблено висновок, що гіперактивні діти не мали затримки інтелектуального розвитку, але проблеми в навчанні виникали переважно через непосидючість, невміння концентрувати увагу. Маючи достатній потенціал для засвоєння навчальної програми, ці діти небажані в школі, однокласники їх не сприймають. Гіперактивні діти досить часто виявляють жорстокість до своїх ровесників, вони – винуватці конфліктів, що спричиняє напружені ситуації. Укладено пам’ятки для батьків, педагогів гіперактивних учнів. Подано тест «Знайди відмінності». Шкільним психологам для роботи з гіперактивними дітьми молодшого шкільного віку запропоновано комплекс занять, спрямованих на зниження тривожності, страхів, підвищення зосередження, самооцінки та отримання насолоди від мистецтва.