Олесь Гончар : випроби долі

Abstract

У статті розкрито постать Олеся Гончара на тлі сьогодення й тієї доби, у яку він жив і творив. З’ясовано погляди письменника на складні реалії тогочасного суспільства, зокрема, на роль та місце в ньому тих, хто опинився в таборах-гулагах, і тих, хто перебував на волі й або прислужувався чинному режимові, або ж боровся всіма можливими засобами з його насильницькою денаціоналізацією, ґвалтівним російщенням. На конкретних прикладах, по-перше, схарактеризовано безпосередню участь митця у протидії імперським порядкам, що насаджувалися в Україні, по-друге, подано його намагання через уявні розмови з табірними людьми примирити всіх борців за Україну і цим самим зліквідувати таке явище, як “табірний синдром”, по-третє, доведено, що винуватцем усіх національно-духовних бід в Україні ХХ сторіччя є не окремі особистості, а диявольська суть тоталітаризму.