Рецепція поглядів Мартіна Бубера в російській філософській думці (Л.Шестов, М.Бердяєв, С.Франк, М.Бахтін)

Abstract

Творець оригінального світоглядного напрямку – «філософії діалогу», Мартін Бубер, до цього часу залишається одним із найзагадковіших і суперечливих мислителів. Його творчий спадок і на сьогодні не досліджений однозначно, але різномаїття тем дає змогу провести серйозні паралелі із цілою плеядою мислителів Срібної доби. Автор акцентує увагу на тих взаємовпливах, які можна виділити аналізуючи твори переважно представників російської інтелектуальної еміграції - Л.Шестова, М.Бердяєва, С.Франка. Звертаться увага і на рецептивні елементи у працях радянського мислителя М.Бахтіна, який по своєму тлумачив простір діалогу.

The creator of the ingenious philosophical direction – “the philosophy of dialogue”, Martin Buber, to this day remains one of the most mysterious and controversial thinkers. His creative legacy has not been definitely studied until now, but the diversity of topics makes it possible to draw serious parallels with the entire pleiad of thinkers of the Silver Age. The author focuses on those interactions that can be identified when analyzing the works of most intellectual representatives of Russian emigration ‒ L. Shestov, M. Berdyaev, S. Frank. The attention is also paid to receptive elements in the works of the Soviet thinker M. Bakhtin who interpreted the space of dialogue in his way.