Виховання чуйності у дітей дошкільного віку в процесі залучення до доброчинних акцій

Abstract

У статті на основі вивчення вітчизняної і зарубіжної літератури здійснено термінологічний аналіз педагогічної сутності поняття «чуйність», як провідної моральної якості особистості, фундамент якої закладається в дошкільному дитинстві. Поняття чуйність потрактовано як уважне і сердечне, доброзичливе, прихильне ставлення до людей, до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань, потреб; турбота про потреби, запити і бажання людей, уважність до їхніх проблем, інтересів; співчуття до навколишніх, готовність прийти на допомогу; здатність активно, швидко реагувати на життєві події, факти усним схваленням або дією підтримки з приводу нещастя, горя, що спіткали кого-небудь. Розглянуто проблему залучення дітей дошкільного віку до добровільної, благодійної, вмотивованої, суспільно корисної діяльності й виховання у них чуйності як базової якості особистості. Доведено, що доброчинні акції виступають активною формою освітньої практики, за якої дитина стає ініціативною та самостійною у виборі способів вияву своїх інтересів, у наданні безкорисливої допомоги тим, хто її потребує. Розкрито значення соціально-педагогічних і екологічних акцій, як середовища, де у дошкільників формується готовність приходити на допомогу, виявляти співчуття і співпереживання, розуміти проблеми іншої людини (тварини) та нюанси її душевного і фізичного стану. Наголошено, що залучення дітей дошкільного віку до доброчинної діяльності сприяє вправлянню у здатності бачити труднощі інших людей (тварин), адекватно на них реагувати, приходити на допомогу з власного бажання, діяти безкорисливо, радіти проявам своєї доброзичливості й тур-боти про інших, вихованню небайдужості до оточуючих.