Дослідження науковою школою Валентини Титаренко закономірностей формування естетичної культури молоді

Abstract

Коли нам трапляється поєднання в одній людині освіченості й майстровитості, належності до академічних сфер і здорового прагматизму, сповідування високих ідеалів і реалістичних поглядів на життя, здатності продукувати ідеї й уміння їх втілювати, особливо гостро відчуваємо справедливість і гармонійність поетичної формули щастя, виведеної Максимом Рильським: «У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне». Саме ці рядки спадають на думку, коли знайомишся із життєвим і більш ніж 50-річним науково-педагогічним шляхом докторки педагогічних наук, професорки кафедри теорії та методики технологічної освіти, декана факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Валентини Петрівни Титаренко. Свій трудовий шлях розпочала 1971-го, відтоді жодного разу не змінювала місце роботи: в її трудовій книжці адреса одного навчального закладу – Полтавського державного педагогічного інституту (нині – національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); тут вона пройшла шлях від старшої лаборантки кафедри до докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки кафедри, декана факультету технологій та дизайну, тут пригодилася мамина та бабусина наука – вивчати і вчити української народної вишивки. Водночас брала уроки майстерності в Заслуженого майстра народної творчості Олександри Великодної та навчалася за книгами, подарованими ще в дитинстві, відтворювала різні техніки вишивання, яких знає понад сто.