Теорія і практика музейної педагогіки в Україні (рецензія на монографію Н. О. Філіпчук «Педагогічно-просвітницька діяльність музеїв України (кінець ХІХ – початок ХХІ століття)» (за наук. ред. акад. Н. Г. Ничкало. Київ : Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», 2020. 468 с.))

Abstract

У контексті сучасних реформаційних змін у освітньому просторі України актуалізується проблема вивчення і збагачення досвіду просвітницької діяльності музеїв та дисемінації теорії і практики музейної педагогіки, що розвивалася в українському і зарубіжному дискурсі впродовж кінця ХІХ – у перші десятиліття ХХІ ст., в умовах формальної і неформальної освіти. Особливо цінним є досвід взаємодії музейних інституцій і закладів освіти, який завдяки подвижницькій діяльності просвітників, музейних працівників, освітян відзначається ґрунтовним національно орієнованим підґрунтям, утвердженням актуалітетів просвітниць-кої місії, культуротворчості, спрямованістю на формування громадянського суспільства. Цій проблемі присвячена моногра-фія кандидата педагогічних наук, провідного наукового співробітника відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Наталії Олександрівни Філіпчук, що є своєчасним дослідженням із проблеми розвитку музейного просвітництва, музейної педагогіки в Україні та конструктивного використання їх досягнень з урахуванням сучасних соціо-культурних пріоритетів.